123

Зранку вікна плачуть льодом,
Кава холодна швидше, ніж я.
Шапка тисне мої думки,
А під ногами — знову війна
Між чобітьми і тротуаром,
Сніг скрипить, як старий вініл.
Я рахую дні до весни,
Наче в’язень рахую цвяхи в стіні.

Приспів
Зима задовбала — досить мовчать,
Хочу сонце, а не «мінус п’ять».
Зима задовбала — білий полон,
Я втомився жити в режимі «сон».
Зима задовбала — чуєш, піди,
Залиши мені хоч сліди
Тепла на руках і в голові,
Бо я вже не я у цій зими.

Куплет 2
Місто сіре, як старий фільм,
Де фінал давно всім знайомий.
Люди ховають очі в шарфи,
Ніби там тепліше, ніж вдома.
Маршрутки — сауна з льодом,
Настрій — як ожеледь, слизький.
Я б проміняв цей сніг безплатно
На один нормальний день весни.

Приспів
Зима задовбала — без варіантів,
Кожен ранок — як екзамен.
Зима задовбала — стоп-кадр,
Я завис між «терпи» і «нах**».
Зима задовбала — досить уже,
Навіть небо тут в капюшоні.
Я хочу жити, а не чекати,
Поки тепло мене наздожене.

Брідж
Кажуть: «Зима загартовує», — брешуть,
Вона просто вчить не відчувати.
Я не хочу бути міцним,
Я хочу нормально дихати.

Фінал / Приспів
Зима задовбала — без образ,
Але нам не по дорозі.
Залиш собі цей холодний час,
А мені — світанки босі.
Зима задовбала — і це факт,
Підписуюсь під кожним словом.
Якщо ти це чуєш — будь ласка,
Йди геть. До наступного року.