Нац виз війна

(Куплет 1)
1648 рік, весна на Виговому,
Богдан Хмельницький в строю стоїть,
Скликав він козаків на битву смілу,
Щоб Польщу прогнати — волю здобудуть!

(Приспів 1)
Гей, козаки, під стягом слави,
Зажигаємо вогонь боротьби!
Ми зібралися разом на славу,
Не віддамо землі рідної, ні!

(Куплет 2)
1649 рік — під Зборовом битва,
Поляки здалися — мир ми здобули.
Але не покине нас боротьба,
Наша воля — незламна, вона в крові!

(Приспів 2)
Браття, козаки, стоїмо, як стіна,
Нас не зламати ні вогнем, ні зрадою.
Ми йдемо вперед до великої мети,
Віримо в перемогу, в свою свободу!

(Куплет 3)
1651 рік — під Батогом страх,
Турки й поляки спробували нас згубити,
Але ми, як леви, билися до останку,
Перемога була наша — козаки не зупиняться!

(Приспів 3)
Світиться вогонь на хоробрих шляхах,
І дух незламний в кожному серці.
І хоч у бою не один полягав,
Ми йдемо вперед, щоб здобути свою долю!

(Куплет 4)
1654 рік — Переяслав, угода,
З Москвою з'єднали сили для бою,
Але серце відчуває невідому тривогу,
Бо наша свобода — це не просто союз.

(Приспів 4)
Буде боротьба, буде час випробувань,
Ми — козаки, і наша сила в єдності.
Далеко ще шлях, але віра не згасне,
Вольна Україна — це наша мета!

(Куплет 5)
1657 рік — Богдан пішов у вічність,
Але пісня про нього не замовкне в нас.
Козак іде — це сила народної волі,
І ми продовжимо боротьбу за свою свободу!

(Приспів 5)
Нехай звучить пісня про славу і честь,
Хмельницький залишив нам свою справу.
Ми — козаки, ми живемо для вільної землі,
І боротьба триває, аж поки не прийде мир!

(Фінал)
Так будемо йти, ми не зупинимось,
Наші батьки віддали за нас життя,
А ми живемо в боротьбі за свободу,
І козацька слава не помре ніколи!