чуча

В кімнаті холодно, тиша давить стіни,
Дощ за вікном шумить, але це нічого не міняє.
Я лежу, руки важкі, очі дивляться в стелю,
Телефон дзвонить — я не піднімаю його.

В голові лише слова: «Все набридло»,
Сонце десь там, але його не видно.
Кожен день — як повтор,
І немає сил ні на що.


Сірий колір на всьому,
Безлюдний, тихий, ніякий.
Не піднімаюсь, не рухаюсь,
Просто живу — без сенсу.


Світло лампи холодне, відбивається в склі,
Мої думки тікають, а я залишаюсь.
Руки важкі, ноги ледве тримають,
Все згоріло всередині, нічого не хочеться.

Дощ за вікном б’ється ритмом,
Що нагадує тільки порожнечу.
Ні друзів, ні радості, ні мети,
Є тільки сірий колір, і я в ньому.

Сірий колір на всьому,
Безлюдний, тихий, ніякий.
Не піднімаюсь, не рухаюсь,
Просто живу — без сенсу.

Немає фіналу, немає світла,
Тільки холод і сірість, що не проходить.
Тіло живе, а душа мовчить,
Я залишаюсь тут, просто існую.