Не обіцяй

Прохолода вечора
Обіймає плечі.
Твої обіцянки
Наче старі речі.
Лежать на горищі,
Де минуле спить
Не викинеш
шкодА
І не повернеш мить.
де твоє назавжди
де твій рай земний
чому в серці зимно
і голос твій німий
ти будуєш стіни
відвертаєш очі
правду про себе
чути не хочеш
твої обіцянки
наче перший сніг
тАнуть у повітрі
вже не зігрівають
як колись щодня
твої обіцянки
як гіркий полин
обпалює мій подих
мов отруйний дим
де твоє назавжди
де твій рай земний
чому в серці зимно
і голос твій німий
не обіцяй свій рай
не обіцяй
якщо ти не готовий бути разом
не обіцяй
не обіцяй