Як стало

Як було погано
Та і лібше не стало
Казала кохаю
Але в очі брехала
Не встигла забути, сказати і відпустити
Як в обійми другого вже напросилась
І разом із ним захотілось їй жити
Мабуть без зазору совісті вона і влюбилась
Мене ж звинуватила у бідах всіх наших
Немов я не такий, та і в цілому не правий
Як би я був не я то був би кращий
Немов ревність не доречно тільки стосунки страждали
Знаєте, навіть писати про це не хочу
Я навіть не можу сказати як боляче було
І ще болючіше коли серед ночі я плачу
Від думки що як це все уже минуло...........
...........Але нічого страшного
Минуло вже багато часу
Я пізнав багато нового
І радий що ми зруйнували долю нашу
Тепер кожен світанок як нове життя
Кожен день стає як пригода
І та історія канула в забуття
І в душі моїй світла погода
Проте все ж частку себе я втратив
Тепер я боюсь кохати
І може копійки я й не вартий
Але всерівно продовжу шукати
Ту що зможе всі хмари розігнати
Запалити знов зорі
І ночами серце зігрівати
І переплести знов долі
Але все ще хочу скати
Як було погано
Та і лібше не стало
Казала кохаю
Але в очі брехала
Не встигла забути, сказати і відпустити
Як в обійми другого вже напросилась
І разом із ним захотілось їй жити
Мабуть без зазору совісті вона і влюбилась..............
Й переживши ці болючі події
В серці моїм..........
........живуть крихти надії......
Проте все ж частку себе я втратив
Тепер я боюсь кохати
І може копійки я й не вартий
Але всерівно продовжу шукати
Ту що зможе всі хмари розігнати
Запалити знов зорі
І ночами серце зігрівати
І переплести знов долі