моя любов

Моя любов

А що моя любов? Моя любов тихенька,
Мов сніг, в безвітрі, у садку,
Що гілля обійма легенько,
В блискучо-білому вінку…
І ніжна срібна павутинка,
Що огорта весною цвіт,
Моя любов-дитяча жменька,
Душі безсмертної завіт.
Вона жагуча й соромлива,
Немов коханої вуста,
До скону літ моїх цнотлива,
До краю серця є свята…

А що моя любов?
Вона гучна й нестримна!
Потік шалений талої води,
Завжди стривожена ,
Завжди у чомусь винна,
В передчутті незнаної біди…
Стихія боротьби одвічна,
Посвята серця до вінця,
У немочі її нести довічно,
У чистоті Господнього взірця.
Коли вона-терновий кущ колючий,
І безотвітна, і як полин гірка,
У серце раною зайшла, болюча.
Моя любов…Моя любов така…