51

(### Купле́т 1)
Летя́ть, немо́в птахи́, ро́ки,
Сього́дні зупини́вся ча́с для ва́с.
Стоя́ть зако́хані, трима́ються за ру́ки,
Щоб святкува́ти золоти́й анфа́с.
Півстолі́ття — це ві́рності по́вість,
Це му́дрість, доброта́ й тепло́.
Бо в цьо́му до́мі панува́ла ра́дість, со́вість,
Наро́джувалась спра́жня два крила́.
(### При́спів)
Золоте́ весі́лля, ся́єво зіро́к,
П’ятдеся́т ро́ків в ми́рі, зла́годі, любо́ві.
Неха́й же бу́де ще бага́то до́вгих кро́к
На цій прекра́сній спі́льній доро́зі.
За Олекса́ндра й Лі́дію ке́лих підні́мем,
Ви – при́клад, що любо́в живе́ й цвіте́.
Її́ істо́рія в серця́х ва́ших не зги́не,
Неха́й ще сто лі́т вам Госпо́дь дає́!
(### Купле́т 2)
Згада́ймо пе́рші зу́стрічі, тремті́ння лі́т,
Ви ра́зом збудува́ли рі́днеє тепло́.
І да́ли сві́ту му́дрих до́брих діте́й,
Че́рез усі́ него́ди ві́рність пронесло́.
Були́ і ра́дощі, і ча́сом невезі́ння,
Та ви́ завжди́ стоя́ли пліч-о́-пліч,
Тепе́р ді́ти й ону́ки на свя́та,
Бажа́ють ща́стя з ра́нку аж до пі́зньої но́чі.
(### При́спів)
Золоте́ весі́лля, ся́єво зіро́к,
П’ятдеся́т ро́ків в ми́рі, зла́годі, любо́ві.
Неха́й же бу́де ще бага́то до́вгих кро́к
На цій прекра́сній спі́льній доро́зі.
За Олекса́ндра й Лі́дію ке́лих підні́мем,
Ви – при́клад, що любо́в живе́ й цвіте́.
Її́ істо́рія в серця́х ва́ших не зги́не,
Неха́й ще сто лі́т вам Госпо́дь дає́!