111

Я відчуваю близьку необхідність
Внутрішнього оновлення
Я дістаю свого маленького друга
Створюю нове повідомлення
Напишу ті слова, що тобі не казав
На наших з тобою побаченнях
Напишу ті слова, що зараз для мене
Мають найбільше значення
Про те, що ламає мене на шматки
Та складає, неначе мозаїку
Про те, що кладе поетичні рядки
Під розкисле перо прозаїка
Щоб ти знала й про те, як у серці мете
Нестерпно гаряча хурделиця
З тіла рветься душа і по вістрю ножа
Нескінченною стрічкою стелиться
Напишу SMS - це технічний прогрес
Дає мені шанс на майбутнє
Зведений в культ цей малесенький пульт
З'єднує з тим, хто відсутній
Напишу SMS - від землі до небес
І з небес до землі пронесеться
А коли долетить, хай принаймні, на мить
Твоє серце частіше заб'ється
Я раніше про це тобі не говорив
Бо якось не випадало можливості
Але ні, ти не вір - я цього не робив
Бо просто не вистачало сміливості
Безліч раз підбирав необхідні слова
Щоб сказати при першій нагоді
Та в останній момент всі слова забував
І червонів, наче спійманий злодій
Я щоночі не сплю - від потоку думок
Ніяк не вдається заснути
І кручусь, і верчусь, і гарчу, наче вовк
Ланцюгом до неволі прикутий
Але прикро, що ти здатна відповісти
Лиш відвертим незадоволенням
Вибач мене за тон, тільки, мій телефон
Не читає твої повідомлення
Напишу SMS - це технічний прогрес
Дає мені шанс на майбутнє
Зведений в культ цей малесенький пульт
З'єднує з тим, хто відсутній
Напишу SMS - від землі до небес
І з небес до землі пронесеться
А коли долетить, хай принаймні на мить
Твоє серце частіше заб'ється
Напишу SMS - це технічний прогрес
Дає мені шанс на майбутнє
Зведений в культ цей малесенький пульт
З'єднує з тим, хто відсутній
Напишу SMS - від землі до небес
І з небес до землі пронесеться
А коли долетить, хай принаймні на мить
Твоє серце частіше заб'ється