Є в світі люди — наче маяки,Ведуть крізь бурі, холод і віки.Мій Віктор — стійкий мов граніт,А в серці його - заповіт. Та грянув час, коли прийшла війна,І в дім ступила тьма страшна.Тоді ти став із полум’я і сталі,Щитом на битві, де життя ламали.
Ти — мій герой, я твоя берегиня,В молитвах тебе від вогню бережуТи йдеш у бій, щоб вільною була наша країна,Щоб ворог не нищів рідну краіну мою. Крізь ніч і грім, крізь свист гармат,Ти йшов, щоб дім наш зберегти від втрат. І я чекатиму крізь темряву злу,Щоб ти повернувся в родинну свою.