Без Кольору

Intro]
Я впав у прірву, розбитий життям,
Над головою - минуле, що вже не повернеш.
Те, що промайнуло, зараз в безодні,
Зрозумів, що втратив невимовні моменти.

[Verse 1]
Я лежав під Покровськом, у недокопаній ямі,
Споглядаючи згори своє зниклеве життя.
Що колись пролетіло, вже зникло за краєм,
Усвідомив, що не бачив ті хвилини сповна.

Минули ті дні, коли я був сліпим і глухим,
Не помічав, як прекрасні мотиви життя.
Тепер, опинившись на краю тієї безодні,
Я зрозумів, що відбулося - все було марно.

[Chorus]
Я впав у прірву, розчарований і самотній,
Кричу до неба, але ніхто не чує мене.
Втрачені мрії, змарновані роки,
Повернути назад неможливо, вже пізно.

[Verse 2]
Пригадую тепер ті миті, що промайнули,
Коли я лише поспішав, не зупиняючись ніде.
Прекрасні моменти, що зникли назавжди,
Тепер я бачу їх чітко, хоч і занадто пізно.

Пройшли ті дні, коли я був сліпим і глухим,
Не помічав, як життя прекрасне та ніжне.
Тепер, коли я стою на краю прірви,
Жалкую, що втратив ті миті назавжди.

[Bridge]
Але чи є шлях назад, у минуле повернутись?
Чи можна виправити ті помилки, що зробив?
Чи є надія, що я зможу почати спочатку,
Знайти ті моменти, які назавжди втратив?

[Chorus]
Я впав у прірву, розчарований і самотній,
Кричу до неба, але ніхто не чує мене.
Втрачені мрії, змарновані роки,
Повернути назад неможливо, вже пізно.

[Outro]
Тепер я лежу на дні цієї безодні,
Споглядаючи життя, що промайнуло назавжди.
Шкодую, що був сліпим і не бачив тієї краси,
Та нічого вже не змінити, тепер надто пізно.