Війна 2

Над полем туман, і вітер виє,
Крізь дим і біль проходить день.
Солдат стоїть, душа німіє,
І серце чує стук знамен.

Там, де колись цвіли долини,
Тепер лише руїни й страх.
І плачуть діти України,
Ховаючись в брудних дворах.

Лунає вибух, крик і стогін,
І кров'ю вмитий кожен крок.
Немає спокою, лиш гомін,
І смерть збирає свій оброк.

Та дух незламний, не здається,
За волю б'ється кожен син.
І віра в перемогу рветься,
Крізь біль, крізь темряву руїн.

Ми вистоїм, знаю, крізь лють і крізь горе,
Здобудем свободу, здолаєм цей гніт.
І знову засяє над нами безкрає
Ясне, мирне сонце на тисячі літ.