Ось і летить неділя за неділей, Так непомітно і зима мине. Закінчаться лютневі хуртовини, Засяє сонцем знову небосхил. Чекаємо ми сонечка й тепла, Що б неба синь була світлішой. І воно весні відкриває двері, Та у житті ми віримо в дива. А поки що безчинствує погода, Й природа спить в очікуванні сонця. Та для вітрів і холодів свобода, Бо перед ними всі єдині й рівні. Чекаємо ми сонечка й тепла, Що б неба синь була світлішой. І воно весні відкриває двері, Та у житті ми віримо в дива... Похмуриться без сонця небосхил, Та по летять неділі за години. Час скаже і зима мине, Та задзвенять веселі птахи. Чекаємо ми сонечка й тепла, Що б неба синь була світлішой. І воно весні відкриває двері, Та у житті ми віримо в дива...