Прокинься ти зі мною та відкрий вже оченята, Я був лиш мрією в твоїх прекрасних снах. Холодна діва ти моя красива, Без тебе моєм серцю вже ніяк... А я не втомлююсь казать про почуття, Наше кохання - то мистецтво. А скільки я з тобой побачив світла, Ну ти побудь зі мною ще хоч трішки. Ти подаруй мені лиш шанс побуть зі мною, Стань ти моїм світанком та ранковою зорею. Я вже втомивсь літать по небу сам, Ти не повіриш, як мені потрібна. Я міцно так пов'язаний з тобою, Та на заходах сонця й в тишині міській. Я відчуваю як твій тиск іде у гору, А я не втомлююсь казати як кохаю... Ти подаруй мені лиш шанс побуть з тобою, Стань ти моїм світанком та ранковою зорею. Я вже втомивсь літать по небу сам, Ти не повіриш, як мені потрібна...