Ой ,ви, орки лаптєногі, (поздихали, щоби) Повертайтеся, убогі , У свої трущоби! Поки всіх вас не поклали Наші Збройні Сили , Серед поля широкого У сирі могили. Не дивіться на Вкраїну, Не плямкайте ласо, Всіх положим в домовини, Як гарматне м’ ясо. І не треба зазіхати На нашу свободу , ми є правнуки великі козацького роду! Не схилилась Україна — Зав’ язала берці, Кожна мати з джавеліном У своєму серці. Кожна мати молить Бога За свою дитину. На той світ у вас дорога Через Україну!