Gi

Куплет 1:
Мама стоїть, у вікно дивиться,
Лист від сина — душа боїться.
“Мамо, не плач, я скоро вернуся,
Всі вороги підуть, я до тебе вернуся”.
Він пішов за мир, за рідну землю,
Щоб спокій був, і не було зла й темряви.
Але війна, як чорний, гіркий біль,
Забрала його, залишила тінь
Приспів:
Сину мій, ти йшов за нас,
Ти мріяв про мир, щоб не було зла.
Ти не вернувся, не дожив до мрій,
Залишив біль, пустоту в душі.
Мама чекає, але тебе вже нема,
Ти не прийдеш, сину, залишилась журба
Куплет 2:
Він обіцяв, що скоро вернеться,
Що війна закінчиться, все забудеться.
“Не плач, мамо, я повернуся живим,
Всі негоди ми подолаємо, повір мені
Та прийшла звістка, як холодний грім,
Сина більше нема, його не збудить цей крик.
Мама плаче, сльози ллються рікою,
Як забути того, хто був її героєм
Приспів:
Сину мій, ти йшов за нас,
Ти мріяв про мир, щоб не було зла.
Ти не вернувся, не дожив до мрій,
Залишив біль, пустоту в душі.
Мама чекає, але тебе вже нема,
Ти не прийдеш, сину, додому до нас
Міст:
Ти не побачив, як квітне наш сад,
Як сонце сходить, як розцвітає наш край.
Не встиг повернутись, не встиг сказати,
“Мамо, я живий”
Але твоя душа з нами, завжди в серці,
Ти залишив нам мир, і ми його збережем.
Мама молиться, хоч сльози не спинити,
Ти в її серці, сину, ти будеш жити.
Приспів:
Сину мій, ти йшов за нас,
Ти мріяв про мир, щоб не було зла.
Ти не вернувся, не дожив до мрій,
Залишив біль, пустоту в душі.
Мама чекає, але тебе вже нема,
Ти не прийдеш, сину, додому до нас.
Фінал:
Мама на колінах, сльози не зупинять,
Але твоя пам’ять у серці не згасне
Ти віддав життя, щоб ми жили в мирі,
Твоя душа з нами — вона з нами назавжди.
Мир буде, сину, як ти мріяв,
Ми будемо боротися, твою справу не забудем.
Ти віддав усе, щоб ми були вільні,
А твоя душа тепер живе у нашій країні.