歌詞
[Verse 1]
Я знову сам
На кухні, третя ночі
Холодний чай
І фото в моїй стрічці
Твої очі світять
Але це вже не мені
Твої пальці пишуть тексти
Та не мені
[Chorus]
Я вчуся плакати в тиші
Щоб стіни не кричали разом з нами
Ковтаю спогади, вони, як скло
Ріжуть горло, але мало
Як ти болиш мені, болиш
Так тихо, що аж серце оглухло
Як ти болиш, болиш
А я сміюся людям врухому
[Verse 2]
Твоє пальто
Ще висить біля дверей
Я обіцяю собі викинути
І кожен день забуваю
Твої листи в моїй шафі
Пахнуть дощем і зимою
Я перечитую рядок
І знову падаю нижче
[Chorus]
Я вчуся плакати в тиші
Щоб стіни не кричали разом з нами
Ковтаю спогади, вони, як скло
Ріжуть горло, але мало
Як ти болиш мені, болиш
Так тихо, що аж серце оглухло
Як ти болиш, болиш
А я сміюся людям врухому
[Bridge]
Якби ти зайшла зараз
У цю кімнату, де все ще ти
Я б не сказав ні слова
Просто впав би в твої сліди (о-о)
Ти вчуєш мій подих
Через стіни, через міста
Та не повернешся, знаю
І це вбиває повільніше, ніж слова
[Chorus]
Я вчуся плакати в тиші
Щоб стіни не кричали разом з нами
Ковтаю спогади, вони, як скло
Ріжуть горло, але мало
Як ти болиш мені, болиш
Так тихо, що аж серце оглухло
Як ти болиш, болиш
А я сміюся людям врухому (болиш)
音楽のスタイル
rap, Slow emo-rap ballad over sparse, reverb-soaked piano and distant vinyl hiss; male vocals half-whispered, half-cracked into raw cries. Verses keep a late-night confessional tempo, space between phrases for breathing and sobs. Choruses bloom with stacked, detuned harmonies and subtle sub-bass swells, then fall back to bare keys. Occasional pitched ad-libs and reverse-piano swirls deepen the ache., male vocals, slow, emo, sad