Самотній мандрівник

[Intro]
Холод в грудях
Порожній космос
Тільки тиша
І мій голос

[Verse 1]
Я лечу крізь вакуум
Під ногами чорна безодня
Зорі
Наче шрами
В небі
Що давно замерзло
Мої сни — то уламки зламаних планет
Тут немає “ми”
Є тільки мій силует

Пам'ять ріже
Як метеоритні дощі
Скільки облич я втратив у чужій тиші?
Я кладу свій біль у орбіти і треки
Щоб не розсипатися
Тримаю себе за межі

[Chorus]
Я самотній мандрівник всесвіту
Тисячі світів — і нікого поруч
Розмовляю з тінню свого минулого
Питаю: “Де мій дім?” — але простір мовчить

Я самотній мандрівник всесвіту
Розчиняюсь в холоді галактик
Якщо хтось мене почує коли-небудь
Передай: я не зник
Я просто далі летів

[Verse 2]
Кожна нова зірка — це ще одне “можливо”
Та коли підлітаю ближче
Там порожнє скло
Відбиває очі втомленого чужинця
Що давно забув
Як виглядає раниця

В моїх жилах вакуум
В легенях темна матерія
Я дивлюся в безкінечність
Як в дзеркало тимчасове
Якщо я падатиму — падатиму вгору
Бо низу тут нема
Є тільки ще один коридор

[Chorus]
Я самотній мандрівник всесвіту
Тисячі світів — і нікого поруч
Розмовляю з тінню свого минулого
Питаю: “Де мій дім?” — але простір мовчить

Я самотній мандрівник всесвіту
Розчиняюсь в холоді галактик
Якщо хтось мене почує коли-небудь
Передай: я не зник
Я просто далі летів