Не мов троянда

Приходить ніч йде вечір,
Запаляться зірки у висоті.
Освітлять шлях до тебе на зустріч,
Вони мені дорогу ту підкажуть...
І серце трепетно заб'ється,
Коли тебе побачу знову.
Моя далека й рідна,
Моє омріяне кохання.
Вона не мов троянда зацвіте в руках,
У світанковий час моєй душі.
Вона божественно прекрасна,
Кохати її буду вічно!
Як шкода що зустрілися ми пізно,
Кричали мені твої очі.
Для нас двох засяяли зірки,
І вітер нам співає про кохання.
Минають роки але як і раніше,
У мені не остигла кров.
Ти даруєш мені тепло і ніжність,
Моя надія і любов.
Вона не мов троянда зацвіте в руках,
У світанковий час моєй душі.
Вона божественна прекрасна,
Кохати її буду вічно!