ТАДРИН

(глухий бас, шепіт)
Тадрин…
Ти вже мертвий…
[Куплет 1]
Я виходжу з тіні — місто падає в страх,
Кожен крок — як вирок, кожен звук — це крах.
Ти хотів перевірить? — ну давай, підійди,
Але після зустрічі — ти вже не ти.
Бензопила в руках — це не просто метал,
Це мій голос війни, це фінальний сигнал.
Крики тонуть у шумі, темрява росте,
Тут немає спасіння — тільки кінець.
[Приспів]
Я — Тадрин, і це вирок, не ім’я,
Світ тріщить, коли поруч стою я.
Ти хотів війни? — тепер тримай,
Я твій фінал. Запам’ятай.
Легенда не просить — легенда бере,
Мій шлях — це хаос, що в тобі помре.
Не дивись мені в очі — там тільки пітьма,
Раз ступив сюди — вороття нема.
[Куплет 2]
Я не граю в героїв — я ламаю сюжет,
Де я з’являюсь — там вже світу нема.
В мені холод і лють, наче вічна зима,
Ти не встигнеш сказати — як зникнеш сам.
Моя армія — тіні, що йдуть без слідів,
Ми приходимо тихо — і немає живих.
Ти відчуєш цей тиск, коли я поруч стану,
Це не битва для тебе — це точка фіналу.
[Бридж]
(повільно, напружено)
Ти чуєш цей звук?..
Це не вітер…
Це я…
[Дроп / Приспів]
Я — Тадрин! Бензопила!
Реже тишу — рве все в пил!
Світ горить — і я всередині,
Я — твій страх на кожній хвилині!
Легенда — це не слово, це клеймо,
Раз побачив мене — вже все, кіно.
Ти тікай, але знай одне:
Я вже тут. І кінець тебе.
[Аутро]
(тихо)
Тадрин…
не приходить двічі…
бо вистачає одного разу…