Як було погано Та і лібше не стало Казала кохаю Але в очі брехала Не встигла забути, сказати і відпустити Як в обійми другого вже напросилась І разом із ним захотілось їй жити Мабуть без зазору совісті вона і влюбилась Мене ж звинуватила у бідах всіх наших Немов я не такий, та і в цілому не правий Як би я був не я то був би кращий Немов ревність не доречно тільки стосунки страждали Знаєте, навіть писати про це не хочу Я навіть не можу сказати як боляче було І ще болючіше коли серед ночі я плачу Від думки що як це все уже минуло........... ...........Але нічого страшного Минуло вже багато часу Я пізнав багато нового І радий що ми зруйнували долю нашу Тепер кожен світанок як нове життя Кожен день стає як пригода І та історія канула в забуття І в душі моїй світла погода Проте все ж частку себе я втратив Тепер я боюсь кохати І м