А душа болить

Пів життя пройшло так непомітно,
А я ніби пишу на чорновик (на чорновик).
І здається, що усе ще встигну,
А може просто відчайдушно звик.
До своїх помилок, злетів і падінь,
Що пливу так часто по течінню.
Життя виткане з ось таких миттєвостей,
Не розумію сплю чи я живу (чи я живу).

А душа болить, а душа все рветься мучиться (мучиться),
Що шукаю я в житті не розумію (не розумію).
Рветься до небес давно вже каятись,
Що розумом давно а не душей живу (не душей живу)...

Що манить нас? Куди біжим, не знаю (не знаю),
Прагнем встигнути все й кимось стать.
І в гонці дуже часто забуваєм (забуваєм),
Жити за серцем й зовсім не страждати.
Але! Я не мудрець - і не даю поради,
І всі живуть як можуть, та як хочуть (та як хочуть).
Я вірю! Моя пісня не доспівана,
Все буде добре, мені зірки кажуть (зірки кажуть).

А душа болить, а душа все рветься мучиться (мучиться),
Що шукаю я в житті не розумію (не розумію).
Рветься до небес давно вже каятись,
Що розумом давно, а не душей живу (не душей живу)....

А душа болить, все рветься мучиться (рветься мучиться),
Що шукаю я в житті не зрозумію (не зрозумію)...