Меланхолія Серпнева

[Куплет 1]
Ніч. Серпень. Думки не сплять.
Десь є радість — не там, де я.
Як чужі. Два береги.
Я — в ефірі, шукаю сни.

Не сам, та й сам — усе всередині.
Обличчя спокійне, душа — без єдності.
Стерти б маску, й змити грим —
Вірю в казки, хоч давно дорослий вже.

[Куплет 2]
Світ б’є. Без жалю, мов шторм.
Грязь по коліна, іду — та хто я?
Стрес — наче крук. Клює зсередини.
Попіл мій — летить за горизонт.

Ті, кого звав свої — різали душу.
Не в спину — в саме серце, глибше.
Очі порожні, усмішки — грим.
А я ще живий. І ще правдивий.

[Куплет 3]
Є хтось один — не по крові, мені ближчий.
Не кажем слів, та ми все чуєм.
Погляд — як обійми без рук.
Він — моя сім’я. Мій дух.

[Приспів] (напівшепіт)
Не хочу згаснуть, зникнуть у натовпі,
Захлинутись у собі, впасти в тишу.
Якщо далі так — не витримаюсь.
Вигорю. Зірвусь.

[Куплет 4]
Шукаю світло в людських очах.
Хочеться вірить, що ще не все втрачено.
І якщо хтось іще — не фальшивий,
То цей день… не дарма я чекав