123

Сонечко високо,
трава зеленіє,
і день став вже більший,
настала весна.
В чудовій країні,
В моїй Україні,
вже третій рік поспіль
бушує війна.
Проклята Росія
Нас рве й розриває,
Вбиває, руйнує
Та бреше вона!
Ракети та гради
Летять, не вщухають
Повзе нескінченна
кацапська орда.
Ми чули, Тарасе
Слова ті пророчі,
Про тих іноземців,
Що нас вбити хочуть!
Кричать і шепочуть,
Махають, топочуть,
Слиною покрита російська брехня!
Ні батька, ні матір,
Ні Бога не знати,
Воно кричить матом
"То їхня земля".
Чекай же, ти кате,
Зима вже проходить
Вже сонце високо,
Приходить весна.
Народ український
Тобі не зламати,
Не вбити тобі молодого зерна!
Підніметься пашня,
Синітиме небо,
А шкура овеча згоріла до тла,
Народ український
Прогнав того ката
Піднявся на ноги
Та Гімн заспівав.
Згадав він і батька
Замучену матір, і вбитого сина
Та дочку згадав.
Всіх тих хто боронить
живих і вже мертвих,
за рідну Вкраїну життя хто віддав.