Край

Де небо синє, торка́ється гір,
І вітер шепоче у листі собо́рів,
Там стелиться шлях мій у сонячний вир,
Серед білопі́нних безкра́їх просто́рів.
Там ранок вмивається в чистій росі,
Схилилися верби над річкою тихою,
Я силу п’ю в кожній ранковій красі,
Що стала моєю живою обличкою.

Мій краю, мій раю, земля моїх мрій,
Ти пісня, що в серці ніколи не в’яне.
В тобі моя міць і вогонь молодий,
Любов, що ніколи в житті не погасне.
Мій краю, ти — небо, ти — світло в вікні,
Ти — дім, де чека́ють, і хліб на столі.
Найкращі у світі — твої лиш пісні,
Ти — корінь мій вічний на цій цій землі.

Тут мамина ласка і батьків поріг,
І пам'ять дідів у високих могилах.
Скільки б не бачив я дальніх доріг,
Твій голос шукаю у тихих тополях.
Крізь грози і бурі, крізь терни і дим,
Ти квітнеш калиною, знову й по тому.
Я буду навіки дитям твоїм тим,
Хто завжди вертає до рідного дому.

Мій краю, мій раю, земля моїх мрій,
Ти пісня, що в серці ніколи не в’яне.
В тобі моя міць і вогонь молодий,
Любов, що ніколи в житті не погасне.
Мій краю, ти — небо, ти — світло в вікні,
Ти — дім, де чека́ють, і хліб на столі.
Найкращі у світі — твої лиш пісні,
Ти — корінь мій вічний на цій цій землі.

І поки сонце сходить над полями,
І поки мова ллється, мов ручай,
Ми будемо одними молитва́ми
Плекати твій спокій, наш зоряний край!

Мій краю, мій раю, земля моїх мрій,
Ти пісня, що в серці ніколи не в’яне.
В тобі моя міць і вогонь молодий,
Любов, що ніколи в житті не погасне.
Мій краю, ти — небо, ти — світло в вікні,
Ти — дім, де чека́ють, і хліб на столі.
Найкращі у світі — твої лиш пісні,
Ти — корінь мій вічний на цій цій землі.