2025

Я вийшов із диму, де рік залишив свої шрами,
Де правда гучніша за всі телеграми.
2025 — як мінне поле в тумані,
Я йшов крізь нього з холодом у діафрагмі.
Зошити в таблицях, плани — як карти бою,
Кожна помилка оплачена власною кров’ю.
Я вчив, я тримав, я стояв, не згорів,
Між фронтом і тилом я нерви лічив.
Нічні сирени били, як біт по металу,
Моя голова — лабораторія хаосу й ідеалу.
Ентропія всесвіту, світло, чорні діри,
Я шукав відповіді глибше за ефіри.
Battlegrounds крутилися, мов поле бою,
Демони й титани сперечались зі мною.
Але реальний фронт холодніший за гру —
Там кожен хід важить, як кулю в чолу.
Я писав свій звук під 140 і вище,
Щоб правда не зникла у тихому тиші.
WARSTAR у тіні, але серце палає —
Мій стиль не красивий, він просто вбиває.
2025 — це був не фінал, а трамплін,
Я виніс із нього і рани, і кремінь.
Тепер 2026 заходить у двері —
Я не прошу миру, я готовий до ери.
Крок уперед. Погляд холодний. Дихання рівне.
Минуле — за спиною. Майбутнє — на прицілі.