Дев’ятий вал

[Verse 1]
Я виліз з багна
Сам собі став устав
Кожний мій крок тут як вирок
Як карний устав
Ти тільки базариш про рух
Але падаєш став
Мене ліпили з бетону
Тебе з мокрих трав

Вчора був нуль
Нині рахунок вже прав
Кожен мій день — це штурм
Ще один кривав
Ти носиш на шиї метал
Я в душі тримав
Те
Що тебе би зламало
Мене розбуджав

Мене вчили мовчать
Я з того зробив рукав
Кожний мій нерв — то шрам
Кожний шрам — то кував
Вулиця — мій університет
Чорний устав
Ти вчився по книжці
Я — по тілам
Що вплистав

Я бачив як брат за копійку друга зливав
Я бачив як матір молитвою сина ховав
Зуби стискав
Коли страх в мені зростав
Там
Де ви лягали спати
Я зуби точив
Не дрімав

[Verse 2]
Ти мірявся лейблом
Хто скільки назбирав
Я мірявся тим
Хто за мною до кінця стояв
У мене під серцем — крига
Що не стікав
У тебе під серцем — лайк
Що за день пропадав

Я ріжу як лезо
Що по горлу ковзав
Слова
Як патрони
Летять
Хто не готов — ліг
Упадав
Ти думав
Ти вище
Бо хтось тебе лайкав
А завтра той самий натовп кине тебе в рівчак
Прибирав

Тут править не статус
Тут править
Хто встояв
Коли всі по норах
Хто в двері до біди стукав
Я бачив
Як "царі" на колінах повзав
Я бачив
Як тихий пацан цілий район тримав

Я йду через бруд
Та на кросах нема плям
Весь мій маршрут — це суцільний мінований став
Я кожний свій крок
Як останній рахував
Бо завтра цей дім може бути уже чужав

[Verse 3]
Мені не казали "живи"
Мені казали "вставай"
Коли під ногами провалля
А над головою зав
Я звик
Що підтримка — це максимум власний рукав
Я звик
Що за правду тут платять рахунок кривав

Ти шукав собі боса
Я собі шлях прокладав
Ти шукав собі бога в чужих вітринах іклав
Я знайшов свого бога там
Де брат брата тримав
Де на дві останні купюри двом сім’ям хліб діставав

Мене кликали "дикий"
Я тим ім’ям реготав
Бо дикий тут той
Хто не ліг
Коли всіх ламав
Якщо вже падати — тільки вперед
Штурмонав
Я краще згорю на розгоні
Ніж в черзі згнив
Постояв

Пам’ятай це лице
Коли скажеш
Що світ зламав
Я не перший упав
Але перший
Хто знову встав
Кожен мій день — це доказ
Що я не відступав
І поки мій подих у грудях — твій страх живий
Як отруйний сплав