[Verse 1] В голові бетон На душі ремонт Кажуть "ти живий?" Я: "та норм Чого б ні" Очі червоні Ніби без сну тиждень Але я сміюся Наче в мене вихідний Всередині шторм Все тріщить по швах Зверху — чиста шкіра Білий капюшон Сміх на вустах У маршрутці В клубі Вдома В під'їзді Одна й та сама роль Я вічно в комедії
[Chorus] Якщо й повішусь — то з усмішкою Чуєш Зроблю красивий кадр Щоб ти лайкнув Не сумував Я так закладений Що навіть коли тону Тримаю рівну спину Щоб ніхто не помітив провал Якщо й повішусь — то з усмішкою Чуєш Наче це пранк А не фінал мого дня Я не подам виду Що всередині руїни Бо це вже стиль Це не просто броня
[Verse 2] Мама пита: "синочку Ти ж не втомився?" "Та ні Просто холодно" — і кулак в рукавицю Тато скинув мем Друзі кинули трек Ніхто не бачить Що я ламаюсь поміж рядків і смс Сторіз — фільтри Жарти Новий одяг Під ними чорні кола Мов під'їзний коридор Скільки ще тягнути цей маскарад Цей морг у собі? Але я ще голосніше сміюся Щоб не спитали: "тобі ок?"
[Bridge] [low vocal register] Уявляю стілець Мотузку Стелю Все Як в кіно Де кінець веселий [шепотом] Ви зайдете в кімнату — а там я Як завжди Тільки трохи вище Трохи тихіший Зате з усмішки сліди
[Chorus]
Style de musique
Dark, urgent Ukrainian trap with rapid-fire male vocals. Sparse minor-key piano stabs over deep sub bass and tight, ticking hats. Verses are clipped and breathless with occasional doubled ad-libs; chorus widens with distorted backing chants and a slightly anthemic lift. Snare slaps hard, 808s bend on key words, and the mix keeps the vocal dry and in-your-face until a brief, reverby drop in the bridge for a hollow, dizzy feel.