Молодість

[Інтро | spoken / напівшепіт]
Ми не вибирали час.
Час вибрав нас.

[Куплет 1 | rapcore]
Я віддаю свою молодість в окопах і димі,
Не тому що хочу, а бо інакше загинем.
Це не фільм і не трек, це бетон під нігтями,
Тут дорослішають швидко, тут не лишаються дітьми.

Мені двадцять з чимось, а в очах вже війна,
Ми старіші за свої роки, і це наша ціна.
Скільки крові в цій землі, скільки імен без плит,
Вони дивляться з минулого і питають: “Ти хто? Ти злитий?”

Я не герой з плакату, я просто не раб,
Мені соромно жити, якщо я зроблю крок назад.
Скільки поколінь тримали цей чорний ґрунт,
Щоб ми не стали тінню під чиїмось чоботом тут.

[Приспів | scream]
МИ МУСИМО ЗАКІНЧИТИ ЦЕ ЗАРАЗ!
РАЗ! І НАЗАВЖДИ!
БО ЯКЩО НЕ МИ —
НАШІ ДІТИ ПІДУТЬ СЮДИ!

МИ МУСИМО ДОТИСНУТИ ДО КІНЦЯ!
НАВІТЬ ЯК ЦЕ ЗЛАМАЄ НАС!
ВІДПОЧИНЕМО ПОТІМ!
ГОЛОВНЕ — ПЕРЕМОГТИ ЗАРАЗ!

[Куплет 2 | агресивний реп]
Психіка тріснула давно, не треба співчуття,
Ми зшивали себе мовчки, між боями і буття.
Тут не плачуть — тут стискають зуби до крові,
Бо сльози нічого не міняють у цій історії.

Кращі роки життя — в камуфляжі і пилу,
Де кожен день може бути останнім, без тилу.
Я не знаю, ким би я став у мирному світі,
Але знаю одне — я не здам цю землю дітям.

Ми не святі, ми зламані, злі і живі,
Та в нас є хребет і залізо в крові.
Якщо треба — я стану ще одним іменем в ряд,
Але не стану тим, хто дозволив повторити цей ад.

[Брідж | spoken → scream]
Стидно…
Стидно дивитись в очі тим,
Хто ліг за цю землю…
І сказати: “Я не зміг”.

НЕ ЗМІГ — ЦЕ НЕ ПРО НАС!

[Брейкдаун | scream / chant]
НЕ РАБИ!
НЕ РАБИ!
НЕ РАБИ — ПОКИ СТОЇМО!

ЦЯ ЗЕМЛЯ
НАША КРОВ
НАША ПАМʼЯТЬ
НАШИЙ ДІМ!

[Фінал | повільно, важко]
Ми віддамо ці роки без жалю і прикрас,
Бо мир не приходить сам — його виборюють в нас.
Якщо спокій існує десь за межею життя,
То сьогодні ми тут.
І цього достатньо.

Головне — перемогти.