Не той герой

Я прокинувся зранку, як завжди без плану,
Кава — як ритуал, і знову в Instagram.
Люди пишуть про щастя, про мрії, про славу,
А я шукаю себе між рядками реклами.

Я не той герой, що рятує світ,
Я просто живу — без броні, без міт.
Може, й не зірка, не лідер, не бог,
Але маю серце — і це мій епілог.

На зупинці дощ, і всі кудись спішать,
А я стою, мов кадр із старого кіна.
Мені не треба медалі чи гучних овацій,
Просто хочеться правди — без фальшивих сенсацій.

Я не той герой, що рятує світ,
Я просто живу — без броні, без міт.
Може, й не зірка, не лідер, не бог,
Але маю серце — і це мій епілог.

І якщо ти теж губишся в цьому шумі,
Знай — ми не самі, ми не чужі.
Бо справжні герої — не в кіно, не в книжках,
А ті, хто лишають тепло у слідах.

Я не той герой — і мені не шкода,
Бо бути собою — це теж перемога.