Булка

Де ти була колы в мене булочки не було, а ти забула, деты була. Тепер ти хочеш булочку мою, але не хуяты. Думаєш, я дурний? Та нехуя! Де ти була, колы я був бомжом і збирав на телефон, мріючи про те, що колись все зміниться, і в моїх руках буде щось більше, ніж просто хліб. Тоді, у темному світі, де світло здавалося недосяжним, я уявляв, як ділюсь своїми булочками, сидячи на лавці, а ти поруч, із щасливими очима.
Але життя продовжувалось, і пройдений шлях був тернистим. Я збирав не лише гроші на телефон, а й надії, мрії, прагнення. Ті булочки, що колись були недоступними, сьогодні стали символом перемоги над труднощами. Ти знову з'явилася, але чи варто звертати на тебе увагу? Чи спогади про той час варто ховати за приємним смаком тієї булочки? Або, можливо, варто дати шанс, згадати про радість, яку вона колись приносила. Але тепер, будь ласка, просто пам'ятай — я не дурний, і в булочках моя сила.