Letra
Сьогодні ми стоїмо на порозі,
Минають дні, як швидкі поїзди.
Ми йшли вперед по спільній дорозі,
Лишаючи в полі глибокі сліди.
Ви вчили нас бути міцними, як криця,
Не падати духом, коли програємо́.
Тепер в наших душах вогонь іскриться,
Ми з гордістю в світ цей дорослий йдемо.
Дякуємо вам за віру і силу,
За те, що давали нам кожному крила!
Мункач — це дім, де серця наші бились,
Ми тут гартувались, ми тут всього вчились.
Ми вас не забудем, ми кажем «прощай»,
Рідна Академія, ти нас пам’ятай!
Наші тренери, лікарі й психолог —
Ви дбали про нас кожен день, кожен час.
Цей шлях був яскравий, хоч був він недовгий,
Ви віру в перемогу вселяли у нас.
Усі, хто про нас піклувався з любов’ю,
Хто вчив нас боротись і друзями бути —
Ми вдячні за гарне міцне нам здоров’я,
Ми вашої праці повік не забудем!
Едзо і кухарі, лікарі і майстри —
Кожен із вас став для нас як родина.
Тут гартувались юнацькі вітри,
Тут цінувалась кожна хвилина.
Ви терпіли наш гамір, невдачі і сміх,
Ви вірили в нас, навіть коли ми не могли.
Сьогодні цей дзвоник лунає для всіх,
Хто вчив нас, щоб ми переможцями йшли.
Дякуємо вам за віру і силу,
За те, що давали нам кожному крила!
Мункач — це дім, де серця наші бились,
Ми тут гартувались, ми тут всього вчились.
Ми вас не забудем, ми кажем «прощай»,
Рідна Академія, ти нас пам’ятай!