Син

Прийшов воїн до солдата,
Голову схиливши .
Вся уквітчана могила ,
Вінки пожовтівші .
Прапор, в небі, майоріє ,
Вітерець гойдає .
Чому ж доленьки у тебе
На землі не має ?
Чому рано, світ, покинув ,
Лишив Україну ?
Зажурився сивий воїн ,
І пустив сльозину .
Вже пробач, рідненький, друже ,
І не ображайся ,
Що не був з тобою поряд ,
Коли сам зостався .
Спочивай, спокійно, брате,
Будемо молитись ,
Щоб душа попала в рай ,
Будемо просити .
Ти Героєм на землі ,
Став на довгі роки .
Слізно дякую тобі,
За земні уроки.