смерть між нами

Куплет 1
Він йде поміж нас, мов тінь у тумані,
Без шуму кроків, без імені й ран.
В очах його — віки, що згоріли в полум’ї,
У словах — тиша, глибша за океан.

Приспів
Він — не ворог, не друг, він — межа між дорог,
Що веде кожну душу туди, де спокій і світ.
Смерть — не кара, не милість, лише воля Бога,
Що шепоче: «Не бійся. Усе має свій кінець і зліт».

Куплет 2
Він бачить, як люди хапаються марно
За мить, що розсиплеться пилом в руках.
І думає тихо: «Як же ви гарно
Вмієте жити… та боїтеся вмирать».

Приспів
Він — не ворог, не друг, він — межа між дорог,
Що веде кожну душу туди, де спокій і світ.
Смерть — не кара, не милість, лише воля Бога,
Що шепоче: «Не бійся. Усе має свій кінець і зліт».

Фінал
І коли ти востаннє зітхнеш під небесами,
Він покладе тобі руку — і світ стане тихим.
Бо навіть темний Бог, що йде між нами,
Носить у серці не темряву, а спокій великий.