Моя весна.

(Куплет 1)
Жовте листя кружляє над містом,
Холодний вітер торкається скла.
Але мені в цьому світі барвистім
Осінь найбільше диво принесла.
Перехожі ховають обличчя в шарфи,
Поспішають кудись у дощову каламуть.
Ну а я рахую до зустрічі хвилини й кроки,
Бо знаю: твої очі мене зігріють і спасуть.
(Приспів)
А за вікном золота осінь плаче дощами,
Але в моєму серці — вічна квітуча весна.
Коли ти поруч, весь світ засинає між нами,
Ти моя найліпша, моя ти єдина одна.
Дозволь зігріти твої холодні долоні,
В твоїх обіймах забути про весь цей холод і сум.
Ти — моє сонце у цьому осінньому полоні,
Яке крізь життя я в душі своїй пронесу.
(Куплет 2)
Ми йдемо разом по мокрому парку,
Ти посміхаєшся, і зникають хмари вгорі.
Твоє дихання — наче кава гаряча зранку,
Твій голос — найніжніший мотив на землі.
Нехай вересень, жовтень чи листопад за плечима,
Нехай змиває дощ старі асфальтові шляхи.
Я хочу дивитись в твої неймовірні очі
І поруч з тобою писати нові вірші.
(Приспів)
А за вікном золота осінь плаче дощами,
Але в моєму серці — вічна квітуча весна.
Коли ти поруч, весь світ засинає між нами,
Ти моя найліпша, моя ти єдина одна.
Дозволь зігріти твої холодні долоні,
В твоїх обіймах забути про весь цей холод і сум.
Ти — моє сонце у цьому осінньому полоні,
Яке крізь життя я в душі своїй пронесу.
(Бридж)
І хай зриває вітер останнє листя з кленів,
Хай замерзають калюжі й приходять холоди.
Моє кохання до тебе — яскраве, шалене,
Я хочу бути з тобою сьогодні й завжди.
(Аутро)
Тільки ти і я...
Серед золота цього осіннього дня.
Моє сонце...
Моя весна.