ж д

Вісім років тому — як інше життя,
У мережі старій смс прилетіла.
Ти писав про красу, про свої почуття,
Я ж тоді усерйоз сприймати не вміла.
Просто дружня розмова, екранне тепло,
Хто ж міг знати тоді, куди нас привело?
Але доля чекала на той пізній час,
Коли ніч на дорозі зустріла вже нас.
Мій Женька, мій Рятувальник, мій спокій,
Ти крізь роки до мене знайшов свій шлях.
Мій коханий, рідний, такий глибокий,
Зігріваєш серце в коротких дзвінках.
Від «Доброго ранку» до «Спи, моя мила»,
Ти — мої ліки, ти — мої крила.
День Тетяни. Січень. Суші-серця.
Ти пам’ятаєш навіть сукні моєї колір.
Зелений шовк і усмішка з лиця...
Той перший цілунок — наш власний пароль.
А потім мій день народження, квіти,
Тридцять сім білих троянд — цілий світ!
Найбільший букет, що змусив тремтіти,
Залишив у серці незмивний свій слід.
Ми прощались не раз, я палила мости,
Блокувала усюди, хотіла піти.
Але магія долі сильніша за нас —
Знов і знов зводив разом нас простір і час.
Ти працюєш у ДСНС, ти рятуєш людей,
Та для мене ти — ангел моїх сокровенних ідей.
Приїдеш, врятуєш, обіймеш міцно,
З тобою так тепло, затишно і звісно.
Куплет 3
Обожнюю каву і суші з тобою,
Наші довгі розмови про все і про всіх.
Ти став моєю залежністю, моєю стіною,
Твій поцілунок — солодкий мій гріх.
На відстані навіть, крізь сотні розлук,
Я відчуваю дотик твоїх ніжних рук.
Твоя Танюшка завжди поруч буде,
Хай що говорять і думають люди.
Фінал
Дякую небу, що ти в мене є,
Рятувальнічек мій, серце моє.
Ти в моїх думках щодня і щомиті...
Найкраща людина у всьому світі.