Ніч

Ніч куталась у шлейф туману,
Ловила зорі у сачок
Все було чесно, без обману.
Тікали сни від злих думок.
В минуле кликав шлях Молочний
І на розхристаних стежках
Перекликались мальв дзвіночки
Відсторонивши буднів страх
І не знаходила війна
Цей потаємний лабіринт
Мостився місяць край вікна
Розпутавши туману бинт
В таємній схованці моїй
Крутився серіал дитинства
Чудес далеких мирний стрій
У будні сьогодення вплівся
Час розділив на "до" і " після"
І справжня я і тут, і там,
Наповнена повчальним змістом,
Розписаного по рокам.
Яке було все дивно миле
До чорних спалахів війни
До незворотнього посилу
Чиєїсь страшної вини
Такий сюжет, така планида
В цій містиці глухих кутів
Далекий голос Атлантиди
Її утрачених творців
Четвертий рік,з дирою в серці,
Ми пішки в загадкових планах.
А ніч сміялась у люстерці,
Прикрившись шлейфом із туману.