Вірші воєнної пори Б'ють в серце, як стріла Воєнних буднів кольори Сумна і сіра мла Мені б вже сонця у рядки І мрій сміливих На волю просяться думки, Де я щаслива. Мені б про море в злеті хвиль Під свист дельфінів Під соло чайок білих крил В далекім клині Мені б про храми білосніжні Про магію старих ікон І у осіннім бездоріжжі Зануритись в вітрів шансон Мені б послухати Дніпро Його думки і таємниці Мені б зібрати груш відро Біля старенької криниці Мені би друзів повернути І рідних із лещат чужини Мені б без вибухів заснути Під спів пташиний Мені б упасти в ту ковилу, Що лівий берег вистилає Мені би дочекатись миру В тріумфі звільненого краю Мені б про радісне писати Про небо, вітер, сонця німб Любити, вірити,прощати Обійми тиші святкувати...мені б...