Холодний блокпост

Це холодний блокпост перед твоїм серцем, чуєш? Я тут, як графіті на стіні, яку ти не бачиш. Ти в моїй башці, як чіп, що не дає мені спати, Мій головний ворог, якого не можу дістати і розірвати. Ти діамант у вітрині, та мої кишені — нуль, Ти моя нафта, яку не зміг забрати, спалюючи моль. Твоя усмішка — це тригер, я заряджаю рядки, Але мій патрон кохання – завжди летить мимо, далеко.

Я бачу, як ти обираєш тих, хто нижчий за мене класом. І це плює мені в обличчя, немов кислотою по газах! Я перетворюю біль у цей бас, у ці вібрації, Ти для мене — привид на всіх моїх фотографіях. Я спалюю мостиназад, але бачу, що ти там стоїш. Твоя байдужість — це кастет, який мене руйнує!

Я архітектор у тюрмі, де стіни — твій індиферент. Мені потрібен вибух, але я лише тихий інцидент. Моє серцетепер лічильник Гейгера — воно стукає, коли ти близько, Але кожен радіаційний спалах робить мені боляче і низько. Це не казка про принцесу, це зведення з вулиць. Твоя свобода — мій вирок, і я не зможу повернутись. Ти монета — в тебе решка і орел, а в мене нічого. Ти нуль емоцій, а для мене сенс цього всього. Вихід? Я його не бачу, лише дим і цей біт. Моє кохання — це важкий щит, який мене доб'є.