Моє життя мені одній належить, Живу, як вмію, інших не виню. Тож вдача тільки-но моя залежить Від того, що і як у нім вчиню. Не маю ідолів й кумирів, Всі люди рівні між людьми. Тож не шукаю поводирів — За них є стук, що між грудьми. Сама собі палач і кат, Суддею совість — та, що маю. Бува, кричить мені "віват", А часом у душі ридаю. ...Не вчіть — не треба, й не судіть, Чужого всього вам не знати. Своїм життям візьміть пройдіть, Чуже щоб вміти розрізняти.