Куди несуть мене ті мої крила? Уздовж вогнів до міцного вогню... А зірки, в небі тому знов застигли, Заборонивши думать про любов. А я забув, як я тебе можу доторкнутись, А я забув оте німе тремтіння! Кружляючи в отом останнім танці, Ми проморгали все своє життя... Коли підеш, буду чекать на тебе безперервно. І хоч ти не моя! А в серці твоєм лід, Тебе я буду згадувать дбайливо, Все те, чого уже не повернути... Куди ж несуть тебе ті твої крила? Й навіщо відлітаєш в далечінь?! Хіба мої вірші тебе вже не зігріли? Але ти знов летиш у далечінь. А я на ЗЛО! Не хочу так здаватись! І намагатися тебе забути. Кружляючи в останнім ніжнім танці, Я хочу тебе міцно взять й не відпустити... Коли підеш, чекатиму на тебе! І хоч ти не моя, і в серці лід! Тебе я буду згадувать дбайливо й ніжно, Все те, чого уже не повернути...