Статура велетня, як стовбур дуба Вітер поволі колихає чуба Плечі розкинулись, як Дніпра кручі А ну ідіть до батька пани сучі Закрутив шаблю як і вуса вправно Моя душа гуляє полем здавна Самою долею мені край даний Я народився, щоб зірвать кайдани Ой у вишневому садочку Мати у спогадах все колиха Сльозами випрала сорочку Чекає з бою свого козака Ой вийди-вийди місяченьку Та розкажи, що бачиш там з гори Що там із моїм козаченьком Через вітри зі мною говори Воїн Спокій у очах, жупан на плечах Булава, то моя печать! Воїн Батько так навчав:"Гордий козача Лиш за правду піднімай меча!" Воїн Спокій у очах, жупан на плечах Булава, то моя печать! Воїн Батько так навчав:"Гордий козача Лиш за правду піднімай меча!"