Поки б'ється пульс

[Куплет 1]
Ніч. Сирена. В рації знову крики,
Колеса еваку ріжуть багнюку й вибоїни.
Хтось молиться тихо, хтось стискає турнікет,
А я тримаю життя, поки не згасне світ.

Руки в крові, але серце ще живе,
Кожен врятований — це ніби шанс новий.
Та не всіх витягує навіть сильний медик,
І деякі імена залишаються всередині.

Я бачив страх, що ламає голоси,
Бачив побратимів молодих без весни.
І кожен виїзд — це ніби крок по лезу,
Та ми їдем далі, бо хтось чекає допомогу.

[Приспів]
Поки б’ється пульс — ми не маєм права впасти,
Навіть крізь втому й темні траси.
Я не герой з кіно — я просто роблю своє,
Щоб хтось додому повернувся живе.

І запам’ятай — життя крихке, як дим,
Тому такмед має знати кожен, хто живий.
Бо одна хвилина може все змінить,
І чиєсь серце ще залишить битись.

[Куплет 2]
Іноді тиша страшніша за вибух,
Коли в салоні вже нема чиїхось рухів.
Тоді дивишся в небо й мовчки куриш ніч,
Питаючи себе: “Чи всіх я зміг зберегти?”

Але зранку знову двигун заводиться,
Бо хтось ще дихає і хтось ще бореться.
І коли чую: “Брате, я вижив...” —
Розумію, заради чого досі їду.

Не ради слави, нагород чи фото,
Аби ще одна мати дочекалась вдома.
І поки є сили — буду поруч стоять,
Бо медик на війні — це теж чиясь броня.

[Приспів]
Поки б’ється пульс — ми не маєм права впасти,
Навіть крізь втому й темні траси.
Я не герой з кіно — я просто роблю своє,
Щоб хтось додому повернувся живе.

І запам’ятай — життя крихке, як дим,
Тому такмед має знати кожен, хто живий.
Бо одна хвилина може все змінить,
І чиєсь серце ще залишить битись.

[Аутро]
Світло фар крізь туман і дощ…
Евак їде далі.
Поки є шанс —
Ми будем рятувати.