Оля топова дупка

Куплет 1:
Вона заходить в зал — тиша, стоп, пауза,
Берци по бетону — чітко, без хаосу.
Форма по тілу, як броня — ідеально,
Погляд холодний, але вигляд — фатальний.
Патч на плечі, інструктор дивиться косо,
Бо така фігура — це вже не просто.
Не по уставу, але всі зависають,
Коли вона йде — навіть дрони не літають.
Приспів:
Оля — топ, і це не секрет,
Така дупка — як стратегічний об’єкт.
Нема в світі рівних, це факт без питань,
Навіть інструктор поплив без вагань.
Оля — топ, і це не міф,
Весь полігон ловить її мотив.
І хоч вона — залізо, дисципліна і стиль,
Там ззаду — це просто космічний профіль.
Куплет 2:
Вона не просто краса — вона ще й боєць,
Зброю тримає краще, ніж дехто з бійців.
Команди чіткі, голос — як сталь,
Але форма сідає… і там просто аврал.
Інструктор такий: “Так, увага, строй!”
А сам уже думає зовсім про інше, ой.
Тримає дистанцію — як по статуту,
Але думки вже давно десь не тут.
Хлопці шикуються — рівняння на нуль,
Бо коли вона поруч — ламається пульс.
І хоч тут навчання, дисципліна, порядок,
Вона — як виняток з будь-яких правил.
Приспів:
Оля — топ, і це не секрет,
Така дупка — як стратегічний об’єкт.
Нема в світі рівних, це факт без питань,
Навіть інструктор поплив без вагань.
Брідж:
Не тільки форма, не тільки стиль,
Вона — це характер, витримка й пил.
Але як не крути, як не крути —
Ззаду там просто… нема що додати, брати.
Фінал:
І хай там війна, і хай там жесть,
Є щось, що дає триматись і йти десь.
І поки світ горить — є один факт:
У Олі найкращий тил — і це не жарт