Юнак

Жив собі юнак
Звичайний хлопець
Не знав він не кохання
Не знав він ще її
Звичайно жив собі

День і вечір
Кожен день те саме
Скучно жити думав він
Служба дім
І по колу
Плакати хотів

І в день один
Випадковим чином
Її зустрів
Богиня думав він
Думки його з'їдали
Так сподобалась йому
Та дівчина

Файна , соковита .
Трохи старша ,працьовита
І день і ніч уже не ті
Хотів її він підкорити
А вийшло навпаки

Думки його з'їдали
Про одну лиш неї
Міг пробачити усе
І пробачав
Так кохав її
Серйозно і без жартів

На руках її носити
Квіти дарувати
Все для неї він хотів
Хотів від неї то
Але не вийшло казки

Серйозна тьотя поруч навела
Кричала об поріг його душі
Але не піддавався він
Лише подалі відсилав

Кохав він ту ,дівчину
Так безмежно і красиво
Бо була вона для нього всім
І без неї не було його