Доля

Поки щастя шукала у світі.
Я узяв тебе в долі собі.
Закружив у танку немов вітер.
Зап'янив твої очі сумні .
Поки хтось, тебе, кликав на каву.
Я тихенько собі споглядав.
Бо я знав, що вернешся до мене.
Почуття щодо тебе вже мав.
Поки вітер шукала у полі .
Я тим часом ішов , тобі, вслід.
Нишком собі сидів на осонні .
І з думками, на хмарах, летів.
Поки щастя шукала у світі .
Я під ноги сніжинкою впав .
Поселився на твоїм обличчі .
І нарешті у душу запав!