анатомиярозлука

[Verse 1]
Місто пахне осіннім дощем
жовте листя на порожнім узбіччя
холодний вітер заставляє прикрити
і без того холодне обличчя

на телефоні режим польоту
давно за північ на розбитім екрані
чергову склянку я вже допиваю
прошу я бармена знов повторити

[Chorus]
Ось так буває, коли лиш тіло залишається
А щось важливе десь всередині ламається
коли минуле - просто факти біографії
Анатомія розлуки — це твоя парафія

[Verse 2]
по вулиці порожній знову сунусь
набираючи таксі на телефоні
і повідомлення пропущених трезвонять
водій приїхав, знов режим польоту

ключи шукаю упераючись в квартиру
намагаюся ключем потрапить в отвір
відкрились двері і я падаю з порогу
проповзаючи двері закриваю

[Chorus]
Ось так буває, коли лиш тіло залишається
А щось важливе десь всередині ламається
коли минуле - просто факти біографії
Анатомія розлуки — це твоя парафія

[Bridge]
Я пам'ятаю руки, що тримали мене
голос, що зігрівав у холоднії ночі
де ти!? кричу у порожній квартирі
у відповідь чую лиш тишу холодну

[Outro]
Листя падає
Вікна у темряві
Я залишуся тут
мені стало тепліше