Був я сміливий часом навіть дуже, Дівчат я без розбору цілував. Але одного разу як простий хлопчисько, Одну єдину дівчину зустрів. Струнка як білая берізка, Чиста як та літняя роса. Та палає на вітру як свічка, Й іскоркою світяться глаза. Чорняве щастя ти моє, Сонячний промінчик у віконці. Та навіть у похмурий день, Ти світиш радісно мені. Навчила ти мене сміятись, Говорити про дурниці не всерйоз. Вірить знати мріяти і дивуватись, Й любити щиро аж до сліз. Нічого іншого мені не треба, Про тебе тільки мрії і надії. Тільки ти тепер моя відрада, Тільки ти і всюди тільки ти... Чорняве щастя ти моє, Сонячний промінчик у віконці. Та навіть у похмурий день, Ти світиш радісно мені...