Па

Куплет 1:
В небі зірки, і вогонь горить,
Тиша навколо, вітри летять.
Шлях попереду — широкий, як ріка,
В ньому відлуння далеких світів.
Я йду без страху, мене не злякати,
У серці палає безмежна весна.
Далечінь манить, не зупинить нічого,
Бо я знаю, що шлях мій — це моя душа.
Приспів:
До безкраєї далечіні, я йду, де небо розцвітає,
Там, де зникає все, що було, і лише мрія летить.
Я йду, не знаючи меж, не боюсь темряви та бурхливих хвиль,
Моя дорога — нескінченна, а в серці свободи світить вогонь.
Куплет 2:
Вітер в обличчя, але не спинить,
Шукаю свою мету в темному морі.
Ніч не страшна, коли серце палає,
Кожен крок — це новий обрій для мене.
Іду через гори, через поля безкраї,
Там, де не чують ні біль, ні втому.
Відкриваю нові горизонти для себе,
І знаю, що кожен крок — це крок до дому.
Приспів:
До безкраєї далечіні, я йду, де небо розцвітає,
Там, де зникає все, що було, і лише мрія летить.
Я йду, не знаючи меж, не боюсь темряви та бурхливих хвиль,
Моя дорога — нескінченна, а в серці свободи світить вогонь.
Міст:
І хоч би де був я, вітри й бурі,
Моя мета — там, де зорі вгорі.
Безкраї простори, безмежні шляхи,
Я йду туди, де вільні мої мрії.
Не зупинить мене ні вітер, ні хвилі,
Цей шлях — для мене, цей шлях — для нас.
Приспів:
До безкраєї далечіні, я йду, де небо розцвітає,
Там, де зникає все, що було, і лише мрія летить.
Я йду, не знаючи меж, не боюсь темряви та бурхливих хвиль,
Моя дорога — нескінченна, а в серці свободи світить вогонь.
Фінал:
Безкрая далечінь — моя мрія,
Я йду туди, де світло моє.
До безкраєї далечіні,
Я йду, і знайду своє небо.