Є окей Близько двох років не бачив домівки Рідної стежки що веде додому Не бачив я друзів не бачив нікого Тут тільки самотність і тільки робота Мені вісімнадцять я хочу пожити Емоціями всі ці сірії дні засвітити Самотність глушив я іграми на ноутбуку Але Вже надоїло я хочу додому Там де мені все знайомо Де я знаю кожну дорогу Кожну будову адже тільки лиш там Я відчуваю що нарешті я вдома В думках я часто туди попадаю До рідного дому Де я зробив свій перший крок Де сказав своє перше слово Де закурив першу сигарету Де перший раз признався в любові І я повторю мам я хочу додому
Але клята війна мене не відпускає До рідного дому де мені все так знайомо Де я народився там і хочу жити А не сидіти в чужині і вчити їхню мову Справді я мрію попасти додому Немає вже сил Немає ідей Є лиш бажання покинути все й чкурнути додому